22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні!
Щороку в цей день український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Великим жахом і болем вона увірвалась в кожну українську родину, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. В цей день ми забов`язані згадувати про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.  Схиляємо голови перед мужністю і нескореністю нашого народу, який знайшов у собі сили вистояти і вижити, який піднявся на бій і переміг у героїчній боротьбі. 
Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!


Указ президента України "Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні"
З метою всенародного вшанування пам'яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років, їх подвигу та жертовності постановляю: 1. На підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань установити День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, який відзначати щорічно 22 червня. 2. Утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів, пов'язаних з 60-ю річницею початку Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 років (далі - Організаційний комітет)... читати далі >>>
(джерело: веб-портал "Верховна Рада України")

День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні - 22 червня,вівторок
Не дивлячись на те, що багатьом визнаним і компетентним військовим історикам вдалося майже в найдрібніших подробицях, відтворити хід подій тих далеких років і знайти відповідь на безліч питань, перед нами напевно ще на тривалий час залишиться незрозумілим одне - чому за права, благополуччя і прогрес однієї частини людей, об’єднаних якоюсь загальною ідеєю, обов’язково повинні розплачуватися своїм життям, здоров’ям і перспективами інші? 22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Невже ми забули про це?... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ділова мова")

Для України Друга світова війна — національна трагедія
Друга світова війна — найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі. Упродовж 21 місяця війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а 22 червня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої світової війни. Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії XX століття. руга світова війна — національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси й часом вбивати інших українців. У розгромі нацизму брали участь українські солдати в лавах Радянської армії (понад 6 млн)... читати далі >>>
(джерело: сайт "Слухати радіо")
Стаття-повідомлення про початок радянсько-німецької війни, від 24 червня 1941 року
24 червня 1941 р. в газеті «Комсомольська правда» було опубліковано промову народного комісара закордонних справ В’ячеслава Молотова від 22 червня 1941 р. про початок вторгнення німецьких військ на територію СРСР. За сповненим ідеологічного фарсу сухим офіційним зверненням найбільш спостережливі читачі вже могли побачити обриси майбутньої нечуваної за своїми масштабами трагедії. До 22 червня 1941 р. війна, яка вже третій рік тривала в Європі, для пересічного громадянина Радянського Союзу була чимось далеким і не надто важливим ... читати далі >>>
(джерело: сайт "Національний музей історії України")
Німецько-радянська війна. Передумова
Після успішно проведених бойових дій у Польщі та Франції серед німецьких офіцерів зміцнилася віра у Гітлера та нацистський режим. Однак при цьому радники Гітлера та МЗС Німеччини виступали проти війни з СРСР, оскільки не хотіли більше «випробовувати долю». Сам Гітлер не погоджувався з ними, стверджуючи, що СРСР у будь-який момент може першим розв'язати війну проти Третього Рейху, тому, щоб запобігти цьому, німецька армія повинна завдати превентивних ударів по Радянському Союзу... читати далі >>>
(джерело: сайт "Wikiwand")
Початок Великої Вітчизняної війни та окупація України гітлерівськими загарбниками: як то було
У 1940–1941 рр. Гітлер підкорив майже всю Західну Європу і, згідно з «планом Барбаросса», розробленим у грудні 1940 р., почав інтенсивну підготовку до війни проти СРСР. У першій половині 1941 р. була призначена і дата нападу. Достовірна і незаперечна інформація про плани Гітлера через розвідників і дипломатів поступала до Сталіна. Але, замість відповідних заходів по приведенню збройних сил у бойову готовність, радянське керівництво засуджувало «чутки» про напад Німеччини як безпідставні, запевняло в міцності та непорушності радянсько-німецького договору... читати далі >>>
(джерело: сайт "Василівська Районна Державна Адміністрація Запорізьської Області")

Втрати України в Другій Світовій війні
Втрати України в Другій світовій війні — прямі та непрямі людські та матеріальні втрати, які поніс український народ в період Другої світової війни. Оцінка чисельно втрат в різних роботах суттєво відрізняється, починаючи від 5 млн до 7 млн загиблих громадян тодішньої Радянської України. В виступі у зв'язку з 30 річчя визволення України від гітлерівських загарбників тодішнього першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького була названа цифра 6750 тис. чоловік. Пізніше людські військові втрати були визначені в 2,5 млн чоловік і 5,5 млн. — загиблих військовополонених і мирного населення... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)

Україна в Другій світовій війні
Украї́на у Дру́гій світові́й війні́ — події Другої світової війни, що стосуються заселених українцями земель на території УРСР, РРФСР, БРСР, Польщі, Чехословаччини, Румунії. Участь України як УРСР в складі СРСР у Другій світовій війні привела до членства УРСР в ООН. А протистояння УПА проти окупаційної влади СРСР у Другій світовій війні на теренах України заклало основи державного суверенітету сучасної України у державному змаганні української нації. Наслідки Першої світової війни: Докладніше: Перша світова війна... читати далі >>>
(джерело: сайт "Вікіпедія")

Загадки 22 червня 1941 року
До самого початку війни і в перші години після нього Йосип Сталін у можливість німецького нападу не вірив. Про те, що німці переходять кордон і бомблять радянські міста, він дізнався близько 4 ранку 22 червня від начальника генштабу Георгія Жукова. Згідно "Спогадам і роздумам" Жукова, вождь не відреагував на почуте, а лише важко дихав у трубку, і після довгої паузи обмежився тим, що велів Жукову і наркому оборони Семену Тимошенко їхати на нараду до Кремля. У підготовленій, але не виголошеній промові на пленумі ЦК КПРС в травні 1956 року Жуков стверджував, що Сталін заборонив відкривати вогонь по ворогу. Одночасно Сталін в травні-червні таємно перекинув до західного кордону 939 ешелонів з військами і технікою, під виглядом навчальних зборів викликав із запасу 801 тисячу резервістів, а 19 червня секретним наказом реорганізував прикордонні військові округи на фронти, що робили завжди і виключно за кілька днів до початку бойових дій...читати далі >>>
(джерело: сайт "BBC")

22 червня 1941-го: героїзм і реальність
Ця дата багато змінила в історії СРСР. Неспростовним є і те, що перемога СРСР над нацистською Німеччиною починалася з інфернальних поразок 1941-го року. Хоч і дозована, але правда про це пробивалася на сторінки різножанрових видань ще за комуністичних часів, а особливо в період горбачовської «перебудови». Поступово стало зрозуміло, скільки взагалі неправди накопичено навколо радянсько-нацистської війни 1941—1945 років. Насамперед про початок війни. Будь-який «класичний» радянський підручник подавав інформацію про раптовий, «без оголошення війни», напад Німеччини на СРСР. Тим часом війну таки було оголошено. 22 червня 1941 року посол Німеччини у Москві фон дер Шуленбург рано-вранці передав В.Молотову документ про оголошення війни — «Ноту міністерства закордонних справ Німеччини радянському уряду». Такий самий документ було передано Й. фон Ріббентропом послу СРСР у Берліні. Того ж дня В.Молотов звернувся по радіо до народу і сказав:«Німецький уряд вирішив виступити війною проти СРСР у зв’язку із зосередженням частин ... читати далі >>>
(джерело: сайт "Народний оглядач")   


Медицина області 1941-1945 років
22 червня 1941 року мирна творча праця радянського народу була порушена віроломним вторгненням в країну гітлерівської Німеччини. Перші бої Великої Вітчизняної війни на території області вибухнули 13 серпня 1941 року. У перші дні липня 1941 року місто Дніпропетровськ піддалось бомбардуванню. Почали надходити ешелони з пораненими, яким необхідна була кваліфікована медична допомога.На базі обласної лікарні імені Мечникова, клінік медичного інституту був організований евакогоспіталь №3582 (очолював І.М. Кучерявий), одночасно був розгорнутий госпіталь в приміщенні Будинку Союзу. Сюди із своїх домівок мешканці приносили необхідні меблі, білизну, інвентар. Сотні людей працювали нянями, санітарками, на кухні, повсякденним було донорство... читати далі >>>
(джерело: сайт"Дніпропетровська областна науково-медична бібліотека")

Забуті жертви війни. Радянські полонені (ФОТО)
Рівень смертності в німецьких таборах для військовополонених на східному фронті становив 57,5%. В аналогічних таборах на західному фронті - менше 5%. Похибка в обрахунку загиблих складає 600 тисяч людей. В радянській пропаганді та історіографії головними сюжетами початку німецько-радянської війни були випадки героїчної оборони вояків Червоної армії. Їх найбільшим символом стали бої в Брестській фортеці, відомі кожному радянському школяреві. На місцевих рівнях знаходили власні "фортеці" (до прикладу, Лопатинська прикордонна застава на Львівщині), про які розповідали щорічно 22 червня... читати далі >>>

(джерело: сайт "Історична правда")